Передача активів між пов'язаними компаніями без реального продажу незабаром може коштувати українському бізнесу живого податку. За логікою законопроєкту Мінфіну про імплементацію директиви ATAD Україна отримає право оподаткувати приріст вартості вже за фактом виведення майна за межі своєї юрисдикції, хоча грошей від продажу компанія фактично не отримує. Особливо боляче це вдарить по постійних представництвах: якщо головний офіс передає підрозділу обладнання балансовою вартістю 6 млн грн, а ринкова ціна на день передачі вже сягає 10 млн грн, податок доведеться платити з різниці, причому жодної розстрочки проєкт поки не передбачає.
З точки зору міжнародного податкового права вирішальним є не назва операції, а момент втрати державою права на оподаткування майбутнього прибутку. Саме на цій логіці побудована європейська концепція exit tax: приріст, накопичений за час перебування активу в Україні, має оподатковуватись саме тут, навіть якщо продадуть його вже за кордоном. Механіка ATAD допускає відстрочення платежу, але лише між країнами ЄС та Європейської економічної зони, де діють угоди про взаємодопомогу у стягненні податків, тому Мінфін відкладає цей механізм до вступу України до Євросоюзу. Показово, що для фізичних осіб податок на вихід поки не вводять, хоча в низці країн ЄС він уже діє, — це чіткий сигнал про напрям майбутніх змін.
На практиці сума зобов'язання залежатиме від нюансів: як оформлено передачу всередині групи, чим підтверджено балансову та ринкову вартість, у який саме день актив залишив українську податкову юрисдикцію. Помилка в оцінці чи даті здатна перетворити внутрішню реструктуризацію на несподіваний платіж без грошового покриття. Щоб завчасно змоделювати наслідки переміщення обладнання чи бізнесу загалом та підготувати коректну документацію — звертайтеся до нас за консультацією.