ДПС України від 22.06.2026 № 3606/ІПК/99-00-24-03-03
Чоловік разом із дружиною остаточно облаштувався в Румунії: має посвідку на проживання, офіційну роботу як єдине джерело доходу, придбане житло після продажу квартири в Україні, а у 2026 році в родині народилася донька. У 2025 році він закрив ФОП та рахунки в українських банках, отримав румунський Certificat de rezidenta fiscala за 2025 рік, але при цьому встиг подати в Україні декларацію про майновий стан і доходи та звіт про КІК. Головне питання до ДПС звучало просто: чи робить такий набір фактів його нерезидентом України за 2025 рік і чи можна обнулити українські зобов’язання та відкликати звіт про КІК?
ДПС відповіла жорстко і однозначно: для внутрішнього оподаткування значення має лише Податковий кодекс, а не румунська довідка. Податківці послалися на підпункт «в» підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, де самої лише реєстрації самозайнятою особою достатньо, щоб вважатися резидентом України. Оскільки у 2025 році заявник ще значився в Україні як ФОП, цього факту вистачило для визнання його резидентом за весь 2025 звітний рік, попри переїзд, закриті рахунки та продаж нерухомості. Календарний рік для резидентства рахується з 1 січня по 31 грудня, і довідка за формою наказу Мінфіну № 248 тут нічого не змінює.
Окремо податкова розклала по поличках роль Конвенції між Україною та Румунією, ратифікованої Законом № 586/97-ВР. За статтею 1 вона працює лише для осіб, які є резидентами однієї або обох держав, а пункт 1 статті 4 описує, хто вважається резидентом кожної держави за її внутрішнім законом. Критерії підпунктів «а»–«d» пункту 2 статті 4 вмикаються тільки тоді, коли людина вже визнана резидентом обох країн, щоб для цілей договору віддати перевагу одній юрисдикції та правильно застосувати статті про доходи і статтю 23 про залік податку. Тобто румунський сертифікат не скасовує українське резидентство, а лише відкриває шлях до процедур за Конвенцією при подвійній резиденції.
З резидентства автоматично потягнувся і блок про КІК. ДПС нагадала, що за підпунктом 392.1.1 пункту 392.1 статті 392 ПКУ контрольованою є будь-яка іноземна юрособа під контролем резидента України, а контролюючою особою за підпунктом 392.1.2 є резидент, який володіє понад 50% або понад 10% за умови спільного володіння резидентами 50% і більше, чи здійснює фактичний контроль. Така особа мала до 1 травня 2026 року подати декларацію за 2025 рік разом зі звітом про КІК, а повідомлення про набуття чи відчуження частки — протягом 60 днів за формою наказу Мінфіну № 512. На питання про уточнення декларації за статтею 103 ПКУ податківці дали лише загальну відповідь: при помилках можна подати уточнюючий розрахунок з урахуванням строків давності за статтею 102 ПКУ.
Цей кейс добре показує, як одна деталь перекреслює красиву картину переїзду: поки в реєстрі висів український ФОП, усі аргументи про румунське житло, роботу і сертифікат не спрацювали. Практика показує, що відповідь податкової на 90% залежить від дат закриття статусу, формулювань у запиті та пакета доказів, тому сліпо копіювати чужі висновки ризиковано. Якщо ви живете між Україною та ЄС і не хочете отримати подвійне оподаткування плюс штрафи по КІК, — звертайтеся до нас за консультацією.