ДПС України від 10.07.2026 № 3991/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК
Платник, який визнає себе податковим резидентом України, на 100% контролює іноземну компанію, а та володіє істотною часткою в українській юридичній особі. У 2025 році ця іноземна структура отримала від українського емітента дивіденди, з яких було утримано податок на доходи нерезидента за пп. 141.4.2 п. 141.4 Податкового кодексу України. Центральне питання звучить практично: як показати такі суми у Звіті про КІК, у додатку КІК до річної декларації про майновий стан і доходи та в самій декларації, і що відбувається, коли КІК далі виплачує ті самі гроші фізичній особі як «наскрізні» дивіденди.
ДПС відповіла доволі категорично: якщо дивіденди, отримані КІК від українського резидента, вже оподатковані за правилами пп. 141.4.2 ПКУ, контролююча особа взагалі не відображає їх у декларації. Юридична логіка спирається на пп. 392.3.2.7 п. 392.3 та пп. 170.13.3 п. 170.13 ПКУ, за якими такі надходження вважаються дивідендами, отриманими безпосередньо контролером, але пп. 1 п. 170.13-1 ПКУ прямо виводить їх зі складу оподатковуваного доходу за умови попереднього оподаткування на рівні української компанії. Тобто звичний ланцюжок «рядок 2 додатка КІК → графа 3 рядка 10.14 декларації» тут не спрацьовує, а податок на доходи фізичних осіб і військовий збір повторно не виникають, у тому числі при фактичній виплаті цих коштів контролеру.
Дзеркальна ситуація виглядає інакше: якщо утримання за пп. 141.4.2 не відбулося, суму треба показати у рядку 10.14 декларації та у додатку КІК. Тоді вона потрапляє до рядка 2 додатка КІК і переноситься до графи 3 рядка 10.14, а оподаткування йде за ставкою для дивідендів від українських платників податку на прибуток за п. 167.2 ПКУ, а не за загальною ставкою п. 167.1 ПКУ для скоригованого прибутку КІК. Така сума не враховується при визначенні частини прибутку КІК, не оподатковується за пп. 170.13.1 ПКУ і не оподатковується знову при фактичній виплаті на користь контролера за пп. 170.13.2 ПКУ. Окремо служба нагадала про графу 29 Звіту про КІК за Порядком Мінфіну № 254, де такі дивіденди деталізуються, та про базові строки: декларація подається до 1 травня, а самостійна сплата зобов’язань — до 1 серпня року, наступного за звітним.
У подібних структурах вирішують деталі: формулювання в протоколі про розподіл, платіжка з утриманням 15% або зниженою ставкою за конвенцією, ланцюжок володіння та здатність довести «наскрізний» характер виплати, бо податкова свідомо не дала закритого переліку підтвердних документів і послалася на аналіз усіх обставин. Тому приміряти чужий висновок на свою модель з іншою часткою чи іншою юрисдикцією ризиковано. Якщо у вас зв’язка «українське ТОВ — іноземна компанія — фізособа» і потрібна чиста декларація без подвійного податку або власна захисна ІПК під ваші документи — звертайтеся до нас за консультацією.